Статтю присвячено проблемі науково-теоретичної та соціально-практичної рефлексії поняття інформаційної безпеки та його співвідношення із суміжними поняттями соціології безпеки як галузевої соціологічної теорії. Автором зроблено висновок про те, що розгляд суспільства в структурному функціоналізмі передбачає розуміння інформаційної екологічності в аспекті виконання чотирьох засадничих функцій:
1) функції адаптації (adaptation), яка змістовно співпадає із виробництвом матеріальних благ та послуг шляхом використання природних ресурсів середовища. З точки зору інформаційної екології, визначенням якої автор цієї статті буде надалі оперувати, інформаційна екологічність економічної інформації може оцінюватись з точки зору її впливу на відповідні макроекономічні процеси та результати економічної життєдіяльності: обсяги виробництва та ВНП, показники безробіття, індекси цін та інфляції тощо;
2) функція ціледосягнення (goal attainment), яка залежить від культурного консенсусу, що визначається на рівні ідеології. Це випливає з того, що консенсус між ключовими політичними акторами досягається, передусім, на платформі відповідної ідеології. В ідеології відповідні суб'єкти можуть впроваджувати стандарти оцінювання інформації з точки зору її інформаційної безпечності / небезпечності;
3) Функція інтеграції (integration), котра забезпечується дотриманням інформаційної екологічності в сфері соціальної моралі та права. Соціальна мораль є складником культурної системи, в якій впроваджуються критерії вирізнення належного / неналежного. З іншого боку, право дозволяє формалізувати зазначені критерії у вигляді кодексів стандартизованих поведінкових приписів (прескрипцій), які уможливлюють уніфікацію соціальної поведінки. Наголошено, що від інформаційної безпеки залежить як стан моральної, так і правової регуляції соціальної поведінки;
4) функція підтримання ціннісних зразків (latency), яка передбачає збереження і підтримання основних цінностей суспільства. Автором констатовано, що для такого збереження і підтримання є необхідним встановлення вищих цензурних фільтрів аксіосфери, проходження інформації через які дає можливість її відтестовування на предмет потнеційної користності / шкідливості для інших соціальних підсистем, інституцій, спільнот та осіб.
The article is devoted to the problem of scientific-theoretical and socio-practical reflection of the notion of information security and its relationship with the related concepts of sociology of security as a branch sociological theory. The author concludes that the consideration of society in structural functionalism involves an understanding of environmental information in the aspect of the implementation of four fundamental functions: 1) adaptation, which coincides with the production of material goods and services through the use of natural resources of the environment. From the point of view of information ecology, the definition of which the author of this article will continue to operate, the environmental ecology of economic information can be estimated from the point of view of its impact on relevant macroeconomic processes and results of economic activity: output and GNP, unemployment rates, price indices and inflation, etc.; 2) the function of goal-achievement depends on the cultural consensus that is determined at the level of ideology. This follows from the fact that the consensus between key political actors is reached primarily on the platform of the corresponding ideology. In ideology, relevant actors can implement standards for assessing information in terms of its information safety / security; 3) The function of integration is ensured by adherence to environmental information in the field of social morality and law. Social morals are an integral part of the cultural system, in which the criteria for distinguishing the proper / improper ones are introduced. On the other hand, the right allows to formalize the specified criteria in the form of codes of standardized behavioral prescriptions (prescriptions) that allow for the unification of social behavior. It is emphasized that from the information security depends both the state of moral and legal regulation of social behavior; 4) the function of maintaining value protocols (latency), which presupposes the preservation and maintenance of the basic values of society. The author states that for such preservation and maintenance, it is necessary to establish higher censorial axioplast filters, the passage of information through which it is possible to validate it for the subject of its peculiar use / harm to other social subsystems, institutions, communities and individuals. ; Статья посвящена проблеме научно-теоретического и социально-практического осмысления понятия информационной безопасности и его взаимосвязи с связанными понятиями социологии безопасности как отраслевой социологической теории. Автор приходит к выводу, что рассмотрение общества в структурном функционализме предполагает понимание экологической информации в аспекте реализации четырех основных функций: 1) адаптация, которая совпадает с производством материальных благ и услуг за счет использования природных ресурсов окружающей среды. С точки зрения информационной экологии, определение, над которым автор этой статьи будет продолжать работать, экология экономической информации может быть оценена с точки зрения ее воздействия на соответствующие макроэкономические процессы и результаты экономической деятельности: объем производства и ВНП, уровень безработицы, индексы цен и инфляция и т. д.; 2) функция достижения цели, которая зависит от культурного консенсуса, определяемого на уровне идеологии. Это следует из того факта, что консенсус между ключевыми политическими субъектами достигается прежде всего на платформе соответствующей идеологии. В идеологии соответствующие субъекты могут внедрять стандарты для оценки информации с точки зрения ее информационной опасности / безопасности; 3) Функция интеграции, которая обеспечивается соблюдением экологичности информации в области социальной морали и права. Социальная мораль является неотъемлемой частью культурной системы, в которой вводятся критерии для определения надлежащего / неправильного. С другой стороны, право позволяет формализовать указанные критерии в виде кодов стандартизованных поведенческих предписаний (прескрипций), которые позволяют унифицировать социальное поведение. Подчеркивается, что от информационной безопасности зависит состояние морально-правового регулирования социального поведения; 4) функция поддержания значений (латентность), которая предполагает сохранение и поддержание основных ценностей общества. Автор утверждает, что для такого сохранения и поддержания необходимо создать более ценные аксиопластические фильтры, передачу информации, с помощью которой можно проверить ее на предмет ее потенциальной полезности / вредности другим социальным подсистемам, учреждениям, сообществам и физическим лицам. ; Статтю присвячено проблемі науково-теоретичної та соціально-практичної рефлексії поняття інформаційної безпеки та його співвідношення із суміжними поняттями соціології безпеки як галузевої соціологічної теорії. Автором зроблено висновок про те, що розгляд суспільства в структурному функціоналізмі передбачає розуміння інформаційної екологічності в аспекті виконання чотирьох засадничих функцій: 1) функції адаптації (adaptation), яка змістовно співпадає із виробництвом матеріальних благ та послуг шляхом використання природних ресурсів середовища. З точки зору інформаційної екології, визначенням якої автор цієї статті буде надалі оперувати, інформаційна екологічність економічної інформації може оцінюватись з точки зору її впливу на відповідні макроекономічні процеси та результати економічної життєдіяльності: обсяги виробництва та ВНП, показники безробіття, індекси цін та інфляції тощо; 2) функція ціледосягнення (goal attainment), яка залежить від культурного консенсусу, що визначається на рівні ідеології. Це випливає з того, що консенсус між ключовими політичними акторами досягається, передусім, на платформі відповідної ідеології. В ідеології відповідні суб'єкти можуть впроваджувати стандарти оцінювання інформації з точки зору її інформаційної безпечності / небезпечності; 3) Функція інтеграції (integration), котра забезпечується дотриманням інформаційної екологічності в сфері соціальної моралі та права. Соціальна мораль є складником культурної системи, в якій впроваджуються критерії вирізнення належного / неналежного. З іншого боку, право дозволяє формалізувати зазначені критерії у вигляді кодексів стандартизованих поведінкових приписів (прескрипцій), які уможливлюють уніфікацію соціальної поведінки. Наголошено, що від інформаційної безпеки залежить як стан моральної, так і правової регуляції соціальної поведінки; 4) функція підтримання ціннісних зразків (latency), яка передбачає збереження і підтримання основних цінностей суспільства. Автором констатовано, що для такого збереження і підтримання є необхідним встановлення вищих цензурних фільтрів аксіосфери, проходження інформації через які дає можливість її відтестовування на предмет потнеційної користності / шкідливості для інших соціальних підсистем, інституцій, спільнот та осіб.